Васильєв Юрій Олександрович
Васильєв Юрій Олександрович
30.05.1974 - 23.02.2026
Юрій Васильєв народився 30 травня 1974 року в місті Кам’янка-Бузька Львівської області. Навчався у загальноосвітній школі №1 імені Івана Франка м. Кам’янка-Бузька. Після закінчення школи вступив до Дрогобицького середнього кооперативного професійно-технічного училища.
У 1992–1994 роках служив у Збройних Силах України.
У 1997–1999 роках працював пожежником у СДПЧ-26 м. Кам’янка-Бузька.
У 1995 році та впродовж 2000–2002 років брав участь в українській миротворчій операції на території колишньої Югославії (Косово). Під час служби українські миротворці забезпечували супровід гуманітарних вантажів, охорону безпечних зон та евакуацію населення. Також виконував бойові завдання у складі військової частини А3977 спеціальних сил КФОР, за що отримав посвідчення учасника бойових дій.
У 1999 році Юрій одружився. У шлюбі народилися двоє синів — Роман та Павло. Юрій був не просто батьком — він був опорою, тихою силою та щирою любов’ю для своїх дітей. Турботливий, уважний, завжди поруч — у слові, у вчинку, у кожному дні. Його мрії були простими й водночас найціннішими: щоб сини росли щасливими, здоровими, мали мирне небо та гідне майбутнє. Він вчив їх бути сильними, чемними й відповідальними, любити рідну землю та берегти те, що справді важливе.
Коли ж настав час стати на захист Батьківщини — не вагався. У перший день повномасштабної війни, 24 лютого 2022 року, Юрій повернувся з-за кордону в Україну та пішов до військкомату. Уже з 26 лютого 2022 року у складі Збройних Сил України став на захист свободи та незалежності держави.
На жаль, на четвертому році служби війна забрала його життя. 23 лютого 2026 року Юрій загинув внаслідок обвалу конструкції бліндажа в Одеській області.
За зразкове виконання службових обов’язків і вагомий особистий внесок у зміцнення протиповітряної оборони країни був нагороджений грамотою начальника Львівської обласної військової адміністрації Максима Козицького.
За сумлінну службу нагороджений відзнакою Міністра оборони України Дениса Шмигаля.
Світла пам’ять та шана Герою України!
Герої не вмирають!
