A A A K K K
для людей з обмеженими можливостями
Кам’янка-Бузька об'єднана територіальна громада
Львівська область, Кам’янка-Бузький район

Релігійна історія

Історія церков Кам’янки-Бузької, колись Кам’янки-Струмилової, сягає глибокої давнини, і конкретна дата її заснування невідома. Перша згадка про кам’янецьку церкву неозначеного титулу зафіксована в актах гродських львівських під 1451 р., бо саме тоді згадується її дяк Сенько. У 1564 р. згадуються уже дві церкви — Миколаївська і П’ятницька, хоч остання у документальних джерелах XVII-XVIII ст. не фігурує. На той час фіксуються три церкви: дві парафіяльні (Різдва Богородиці і Миколая) та монастирська Благовіщення Марії. На сьогодні збереглися тільки дві: старша дерев’яна церква Миколая і молодша, мурована, Різдва Богородиці.

Церква Миколая, що на Белзькому передмісті, згідно різьбленого кириличного напису на південних дверях, збудована у 1667 р. за старости камінецького Ієроніма Радзійовського: СЕЙ ХРАМ СОЗДАН ЛІТА ОТ ВОПЛОЩЕНІЯ БОЖІЯ СЛОВА 1667 ЗА ПАНОВАНЯ ЄГО МИЛОСТІ ПАНА ГЕРОНІМА РАДЗЮВСКОГО ДНЯ 21 МЦА СЕПТЕМВРІЯ. При церкві існувало братство, засноване львівським єпископом Йосифом Шумлянським грамотою з 27.IV. 1689 р. та грамотою митрополита Атанасія Шептицького з липня 1738 р. До 1789 р. це була окрема парафія, яку в цьому році приєднали до церкви Різдва Богородиці у місті.

За час свого існування декілька разів обновлювалася і реставрувалася. Перша репарація, як видно з напису над західним входом у піддашшя, відбулась у 1759 р. Там же цитата з псалму 117:20: „Сія врата господня праведнії внідут в ня”. У 1867 р., як повідомляє інший напис там же, церкву важили, тобто під підвалини підвели кам’яний фундамент.

Церква тризрубна, трибанна, збудована з соснових брусів на дубових підвалинах. В плані складається з більшої квадратової нави та менших гранчастих вівтаря і бабинця. Центральна баня своїми розмірами домінує над боковими. Бані завершуються маківками на ліхтарях, глухому — на центральній і ажуровими — на бічних. Будівлю по периметру оточує опасання на стовпах. В інтер’єрі верхи усіх трьох зрубів мають висотно розкритий простір до основи ліхтарів. Таке просторове вирішення є типовим для українських дерев’яних церков. Аналогічний до камінецької план з двома гранчастими бічними зрубами має церква св. Духа в Рогатині.

В храмі знаходиться п’ятиярусний іконостас XVII ст. з багатьма іконами, на сьогодні втраченими. Підчас обстеження пам’ятки автором цих рядків у лютому 1971 р. на звороті намісної ікони Спаси-теля виявлено дату „1618″, написану у двох варіантах: кириличному і арабському. Вже тоді не вистарчало п’яти праз-ничкових ікон. Згодом зловмисники викрали решту. За часом цей іконостас не однорідний. Намісні ікони Христа і Богоматері походили з 1618 р., апостольський ряд — з часу побудови церкви, а сцени П’ятидесятниці під празничками — поч. XX ст.

У бабинці на час обстеження знаходились два барокові вівтарики XVIII ст. з пишною декоративною різьбою. Там же — катафалк у рокайлевих формах, у наві — два сецесійного стилю крилоси (поч. XX ст.). Горне місце у вівтарній частині прикрашала ікона Миколая новішого походження.

Інтер’єр оновлювався у 1898 р. Тоді перероблено іконостас, уладжено бічний вівтарик при стіні, зроблено двоє бічних дверей до іконостасу. У 1905 р. церкву відновів маляр Йосиф Сидорович з Монастириськ. Він виконав клеєвий стінопис у всіх трьох частинах храму, відновив іконостас і три вівтарики, намалював п’ять нових образів, в тому числі — ікону Миколая.

На осі головного входу до церкви стоїть дерев’яна, каркасної конструкції дзвіниця, зведена з дубових брусів. На нинішній день — без дзвонів. За різьбленим написом на надпоріжнику соснових дверей її датують 1762 р. Ця дата вірогідно відноситься до ремонту, чи реконструкції, яка відбувалась, згідно напису, за війта старшого Стефана Сидоровича. Сама ж дзвіниця походить з часу побудови церкви. У 1880 р. її реставрував майстер-будівничий Андрій Ґоронцій, автор церкви в Нагірцях (тепер Жовківського району). Він же до церкви св.Миколая з північної сторони вівтарного зрубу в цьому році добудував захристію.

Пам’ятка реставрувалася у 1962 р. (ар-хіт. Ігор Старосольський) і в 1971 р. (ар-хіт. Людмила Дмитрович).

gromada.org.ua

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування: Чи впливатиме децентралізація влади на покращення соціально-економічного розвитку міста?

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано