A A A K K K
для людей з обмеженими можливостями
Кам’янка-Бузька об'єднана територіальна громада
Львівська область, Кам’янка-Бузький район

ОЛЕГ-РОМАН ЦЬОМА "ВІХИ ЖИТТЯ, ВИРОБНИЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ І ТВОРЧОЇ ПРАЦІ"

Дата: 03.06.2021 16:09
Кількість переглядів: 108

    Актор, поет, композитор, автор багатьох пісень і творів інструментальної музики.

Гірничий майстер – заступник головного інженера шахти з науково-технічних питань (1957–1962 рр.). Начальник компресорної станції (КС) – головний інженер – заступник начальника Кам'янка-Бузького лінійного виробничого управління магістральних газопроводів (1963–2001 рр.).

Народився 8 червня 1937 р. в м. Кам'янка-Бузька Львівської області.

Закінчив Кам'янка-Бузьку СШ № 1 (1954 р.); Львівський гірничий технікум (1956 р.); Харківський інститут гірничого машинобудування, автоматики й обчислювальної техніки (1963 р.); дворічний режисерський факультатив у Львові (1972 р.); економічний факультет політичного ВНЗ у Львові (1974 р.); Азербайджанський інститут нафти і хімії (1983 р.).

Загальний стаж роботи – 54 роки.

Урядові нагороди:

медаль «За доблесну працю» (від імені Президії Верховної Ради України) – 1970 р.;

медаль «Ветеран праці» (від імені Президії Верховної Ради України за рішенням Львівської обласної ради народних депутатів) – 1984 р.;

Почесний знак  Мінгазпрому – як кращому начальнику КС, відзначаючи значний внесок у розвиток газової промисловості за підсумками роботи в             1973 р.;

Почесний знак Мінгазпрому – як кращому головному інженеру, відзначаючи значний внесок у розвиток газової промисловості за підсумками роботи в 1977 р.;

Похвальна грамота Мінгазпрому – за активну участь у покращенні культури виробничої діяльності і з нагоди присвоєння Кам'янка-Бузькій КС звання станції високої культури  виробництва.

Відомчі нагороди:

медаль «Ветеран праці «Укргазпрому» – 1985 р.;

медаль «Ветеран праці компанії «Укртрансгаз» – 2007 р.

Театральна творчість

Протягом 1954–1986 рр. Р. Цьома був активним учасником спочатку Кам'янка-Бузького драматичного гуртка, пізніше – театру народної творчості (ТНТ). Першу свою роль зіграв у виставі «Атестат зрілості» ще учнем 10 класу, останню – у виставі «Мудромір» (1986 р.).

Брав участь у виставах за відомими п'єсами і виконував ролі: «Безталанна» – Гнат, «Платон Кречет» –  Платон, «Украдене щастя» –  Михайло, «Лимерівна» –  Карпо, «Вирок» – Мартинов, «Гроза над Гаваями» – Шервуд та ін.

22 листопада 1968 р. на Республіканському конкурсі за професіоналізм артистів у виставі «Коли любиш вірно» (П. Ушаков, М. Бабенко) театр зійшов на п'єдестал визнання і був удостоєний найвищої нагороди – звання «Народний». У цій виставі Р. Цьома зіграв головну роль – професора Олександра Скляренка.

У 1969 р. з нагоди 350-річчя українського театру – першої вистави українською мовою, за твором Якуба Гаватовича, поставленої 23 серпня 1619 р. на кам'янецькому ярмарку, – в Кам'янці-Бузькій відбулося театралізоване свято «З глибини віків». На святкування прибули провідні актори Львівського драматичного театру ім. М. Заньковецької: Богдан Ступка, Таїсія Литвиненко, Федір Стригун, Олександр Гринько, Юрій Брилинський, Володимир Глухий, Богдан Антків. І відтворювати на сцені події майже 400-літньої давності в інтермедії Я. Гаватовича «Продав кота в мішку» довірили інженеру, талановитому аматору ТНТ Романові Цьомі і студенту-практиканту Мирославу Бабинському. Тоді ж в інтермедії «Найкращий сон» ролі виконували Б. Ступка, Ю. Брилинський і В. Глухий. Згодом театралізоване дійство «З глибини віків» побачили львівські глядачі на заньківчанській сцені, на телеекрані.

У 1974 р., під орудою з. а. У. Анатолія Пасєки, Р. Цьома знову виходить на цю сцену у драмі І. Франка «Украдене щастя», де він вдало, по-новому зіграв роль Михайла Гурмана. Цю виставу також показувало Львівське обласне телебачення.

У 1985 р. його відзначено медаллю лауреата Всесоюзного огляду художньої творчості.

Мабуть, сучасною вершиною театрального життя Кам'янеччини став нещодавній (2019 р.) фестиваль з нагоди 400-річчя першої вистави українською мовою, інтермедії Я. Гаватовича. За 50 років, з часу його першого проведення, коли відкривав цей фестиваль саме Р. Цьома, він виріс до феєрії – «Корони Якуба» – корони не королів чи шляхтичів, а її величності Української Мови.

        

Музична творчість

З 1950 р. Р. Цьома грає на 1-й домрі, довгий час – в оркестрі народних інструментів.

У 1954 р. організовує оркестр народних інструментів у Львівському гірничому технікумі, працює його керівником. У супроводі баяна виконує концерти Рідінга, Будашкіна, твори Моцарта, Бетховена, Монті, Брамса, Огінського.

У 1956 р. стає дипломантом заключного фестивалю працівників вугільної промисловості в Донецьку – за виконання «Чардашу» Монті та «Полонезу» Огінського.

У 1978 р. знаходить і запрошує на роботу музикантів, перекваліфіковує їх і створює яскравий вокально-інструментальний ансамбль: клавішні, соло, ритм- і бас-гітари, труба, ударна установка «Аматі». Солісти – Марія Хорочко, Галина Кук, Роман Дідусь, Володимир Ігнатов. За короткий час ВІА зазвучав не тільки на сцені управління й інших підрозділів газової промисловості, а й у Львові, по телебаченню. В репертуарі ансамблю була й низка пісень Р. Цьоми. 

На сьогодні в його доробку – 200 пісень і творів інструментальної музики. У 2017 р. 23 із них прозвучали на творчому вечорі автора в Кам'янці-Бузькій. А 2018 р. уже на сцені Львівського Будинку архітектора, з нагоди ювілею декана факультету українознавства Львівського медичного університету ім. Д. Галицького – письменниці Надії Черкес, на її слова виконано чимало пісень Р. Цьоми. І 2019 р. на святі «Ніс Шклинь» у смт Шклинь Горохівського району Волинської області теж звучали його пісні, зокрема дві пісні на слова однієї з організаторів та ведучої свята, переможниці конкурсу «Обрії кохання», спопуляризованого «Газетою для жінок», – Юлії Слабецької.

Пісні з авторської збірки «Свята любове, піснею звучи», що вийшла двома виданнями, виконуються на найвищому для кожного українця-християнина форумі – на Святій Літургії у храмі Господньому.

Пісенні твори й інструментальна музика Р. Цьоми приваблюють, перш за все, щирістю, мелодійністю, які не запозичені й не нав'язані звідкілясь, а зачерпнуті у предвічному джерелі українського мелосу, збагачені часточками душі й серця автора.

Друковані музичні видання

            Пісні. Слова. Ноти. 228 пісень. В т. ч. 65 пісень Р. Цьоми. 228 стор.        А 4.

  1. Пісні. Р. Цьома. Слова. Ноти. 63 пісні. А 4.
  2. Цілунки кохання. Пісні. Слова. Ноти. 73 пісні. Львів: Ліга-Прес, 2009. 153 стор. А 5.
  3. Свята любове, піснею звучи. Духовні славні. Слова. Ноти. 12 пісень. Львів: Край, 2010. 53 стор. А 5.
  4. У парі з яснотою. Р. Цьома. Пісні. Слова. Ноти. 40 пісень. Львів: Галицький друкар, 2012. 84 стор. А 5.
  5. Свята любове, піснею звучи. Духовні славні. Р. Цьома. Пісні. Слова.. 12 пісень. 16 стор. А 5.
  6. Вальс «На хвилях кохання». Р. Цьома. Ноти. Для скрипки й акордеону. Обробка Р. Малишка. Переклад Б. Гриньовського. 2015.
  7. Кам?янецька полька. Р. Цьома. Ноти. Для флейти (сопілки) з інструментальним ансамблем. Обробка Р. Малишка. Переклад                      Б. Гриньовського. 10 стор. 2015. А 4.
  8. Вальс «На крилах кохання». Р. Цьома. 2015.
  9. Марш «Прометей». Р. Цьома. Ноти. Для духового оркестру. Обробка Р. Малишка. Переклад Б. Гриньовського. 2015. 5 стор. А 4.
  10. Безсмертя. Р. Цьома. Ноти. Пісні в пам'ять полеглих героїв. Обробка Б. Гриньовського. 11 пісень. 40 стор. 2015. А 4.
  11. Подаруй мені мить. Р. Цьома. Слова. Ноти. Музичне редагування та комп?ютерний набір Б. Гриньовського. 55 пісень. Львів: Ліга-Прес. 2016. 88 стор.
  12. Концертна сюїта. У двох частинах для камерного оркестру. Муз.Р. Цьоми. Редагування та інструментування Б. Гриньовського. 2016. 40 стор. А 5.
  13. Концертна сюїта. У двох частинах. Муз. Р. Цьоми. Редагування та інструментування Б. Гриньовського. Для камерного оркестру. 2018.    36 стор. А 4.
  14. «Просто полька». Муз. Р. Цьоми. Обробка й аранжування                    Б. Гриньовського. 2019. 21 стор. А 5.
  15. Вальс «Чари кохання». Муз. Р. Цьоми. Для кларнету В, скрипки, гітари, контрабасу і акордеона. Обробка Р. Малишка. Аранжування                    Б. Гриньовського. 20 стор. А 4.
  16. Вальс «Повінь кохання». Муз. Р. Цьоми. Обробка Р. Малишка. Переклад Б. Гриньовського. 19 стор. А 4.
  17. Полька «Димошинська». Муз. Р. Цьоми. Обробка й аранжування                   Б. Гриньовського. Кларнет В, скрипка, гітара, контрабас, акордеон.                А 5.
  18. Незбагненна любов. Слова. Ноти. Муз. Р. Цьоми. 42 пісні.
  19. Подаруй мені мить. Муз. Р. Цьоми. Обробка Б. Гриньовського. 55 пісень. 171 стор. А 5.

 

 

 

 

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування: Як Ви оцінюєте роботу Кам'янка-Бузької міської ради ?

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь