Лютий Олег Андрійович
Лютий Олег Андрійович
солдат
26.05.1994 - 06.08.2023
Олег Андрійович Лютий - військовослужбовець Національної гвардії України, в/ч 3115, пізніше був переведений у Вінницьку ДШБ "Червоної Калини", в/ч 3028.
Олег народився 26 травня 1994 року в с. Руда - Сілецька на Львівщині. Виховувався в патріотичній сім'ї. Родина дідуся і бабусі зазнала політичних репресій і заслання на Сибір. З дитинства Олег слухав розповіді дідуся Івана про повстанців, про загибель від рук НКВД його двох рідних братів Степана і Андрія під позивними "Орлик" та "Береза". Дуже любив читати. Найулюбленіший твір В.Шкляра "Чорний ворон", звідси і обрав собі позивний і навіть набив тату у вигляді чорного ворона
У 2011 році закінчив у м.Кам'янка-Бузька ЗОШ №1 ім. Івана Франка, в школі завжди був лідером, любив спорт, а найбільше уроки історії. Завжди веселий, енергійний, готовий всім прийти на допомогу. Того ж таки року вступає в омріяний університет "Львівська Політехніка" на факультет "Теплоенергетика", який закінчив у 2016, під час навчання приймав активну участь в Революції Гідності у м. Київ.
Працював на деревообробному підприємстві майстром.
3 березня 2023 року був призваний на військову службу в НГУ, у військову частину 3115, пізніше був переведений у Вінницьку ДШБ "Червоної Калини" в/ч 3028.
Завжди був мужнім і сміливим, готовим підставити плече своїм побратимам, життєве кредо було: Душу - Богу, Життя - Україні, Честь - для себе. Завжди говорив, що буде воювати, поки не виженемо останнього ворога з України. За декілька днів до загибелі написав у Фейсбуці "Бути воїном означає жити вічно".
Життя воїна обірвалося 06 серпня 2023 року під час мінометного обстрілу, при утриманні позицій у с.Роботине Пологівський район Запорізької області.
Назавжди залишиться в серцях рідних і близьких йому людей. Портрет солдата Лютого Олега на алеї слави у м. Кам'янка-Бузька.
Указом Президента України, номер 35/2024, за особисту мужність та самовідданість солдат Олег Лютий був нагороджений орденом "За мужність" ІІІ ступеня (посмертно).
