Калиневич Михайло Ярославович
Калиневич Михайло Ярославович
солдат
20.11.1974 - 14.12.2022
Михайло Ярославович Калиневич - водій кулеметного взводу роти вогневої підтримки мотопіхотного батальйону 24-ї ОМБр імені Короля Данила.
Михайло народився 20 листопада 1974 року у м.Кам’янка-Бузька Львівської області.
Середню освіту здобув в ЗОШ №2 ім. Григорія Тютюнника м.Кам’янка-Бузька. По завершенні школи навчався у Кам’янка-Бузькому ВПУ№71.
В 1992-1994 проходив строкову службу в Збройних Силах України.
В 2013-2014 був активним учасником Революції гідності, з початку якої Михайло перебував у центрі сутичок.
В 2017-2018 перебував у лавах Першого добровольчого мобільного шпиталю імені Миколи Пирогова, за цей час врятувати чимало українських військових.
З 2019 року проходив військову службу за контрактом у лавах Збройних сил України. Служив водієм кулеметного взводу роти вогневої підтримки мотопіхотного батальйону 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила Оперативного командування «Захід» Сухопутних військ Збройних сил України (військова частина А0998).
З 2020 року брав участь в Операції об’єднаних сил на сході України.
08 жовтня 2020 отримав посвідчення Учасника бойових дій.
З 25 лютого 2022 брав участь у боях з російськими окупантами. Михайло вправно оволодів найсучаснішими видами зброї, зокрема – американським кулеметом Browning M2. Так, протягом свого шляху він був на Донецькому, Луганському та Херсонському напрямках. Учасник боїв за місто Бахмут Донецької області.
14 грудня 2022 року солдат Михайло Калиневич загинув під час мінометного обстрілу поблизу села Кліщіївка Бахмутської міської об’єднаної територіальної громади Бахмутського району Донецької області. Причиною смерті стало поранення внаслідок вибухів та уламків ворожого снаряда.
Незадовго до загибелі захисник звернувся до сина із проханням відкрити збір на автомобіль для своєї бригади.
13 грудня він зателефонував родині, сказав, що привіз командира, і зранку у них виїзд. За тиждень він мав зателефонувати знову, але наступного ранку після розмови загинув. Родина дізналася про це лише через тиждень.
20 грудня 2022 року похований на кладовищі міста Кам‘янка-Бузька.
10 квітня 2023 нагороджений Орденом Хрест Героя (посмертно).
08 вересня 2023 нагороджений за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов'язку Орденом За мужність 3 ступеня (посмертно).
В Героя залишились син Максим і дружина Ольга.
Додаткові джерела:
