Епідемічний паротит (свинка)!
Епідемічний паротит (свинка) - це гостре вірусне захворювання, що характеризується ураженням залозистих органів, переважно привушних слинних залоз, а також нервової системи. Паротит відноситься до роду Paramyxovirus сімейства Paramyxoviridae. Подібний до вірусу кору. Вражає лише людей, тварини не хворіють. Вірус представлений одним антигенним варіантом, що підвищує ефективність вакцини проти нього.
Паротит – переважно дитяча інфекція, причому хлопчики хворіють частіше за дівчаток у 1,5 рази. Джерело інфекції – хвора людина, яка виділяє вірус із сечею та слиною в кінці інкубаційного періоду та в перший тиждень хвороби. Механізм зараження – повітряно-краплинний (вдихання повітря, що містить вірус) та контактно-побутовий (через предмети, забруднені виділеннями). Захворювання не відноситься до групи високозаразних: повітряно-краплинний шлях поширення інфекції утруднений тим, що у хворих катаральні явища розвиваються рідко, а контактно-побутовий тим, що вірус не надто стійкий до зовнішнього середовища. Таким чином, для розвитку захворювання необхідний тривалий і тісний контакт із хворим. Особливе епідемічне значення мають стерті та атипові форми хвороби.
При ураженні тільки слинних залоз говорять про ізольовану форму, залучення інших органів – про поширену. Інкубаційний період триває 20 днів. Вірус розмножується в клітинах ротової порожнини і потрапляє в привушні слинні залози зі струмом крові і через стенозну протоку. Захворювання починається з неспецифічних симптомів інфекційного процесу: слабкості, головного болю, підвищення температури, болю в м'язах, втрати апетиту. Далі розвивається припухлість і болючість слинних залоз (найперше за мочкою вуха, у точці Філатова). Набряк наростає, шкіра над ним розтягується, стає блискучою, змінюється форма голови, положення вуха. Як правило, хвороба протікає легко та закінчується одужанням. Ускладнення найімовірніші у старшому віці. Так, при поширенні вірусу торкаються інші залізисті органи (під'язикові та підщелепні слинні залози, яєчники/яєчка, щитовидна та підшлункова залози), можливе ураження нервової тканини мозкових оболонок та розвиток енцефаліту, менінгіту. Залучення статевих органів частіше відбувається у підлітків (орхіт виникає у 20% хворих на хлопчиків, оофорит – у 5% дівчаток) і може призвести до безпліддя.
При панкреатиті, спричиненому вірусом епідемічного паротиту, виникають біль у животі, інтоксикація, нудота, блювання. Як правило, хвороба закінчується благополучно, але для виключення інших причин панкреатиту потрібне обстеження.
Менінгіт та енцефаліт – ускладнення паротитної інфекції при залученні до процесу нервової системи. Часто вони поєднуються з ураженням інших органів і виявляються головним болем, інтоксикацією та блюванням.
Необхідно диференціювати захворювання з гнійним паротитом, збільшенням слинних залоз внаслідок закупорки їхньої протоки, а поширені форми – з бактеріальними ураженнями та енцефалітами, менінгітами, загостренням хронічного панкреатиту.
Варто зазначити, що епідемічний паротит може призводити до переривання вагітності у першому триместрі.
Вакцинація проти епідемічного паротиту (свинки) є найбільш ефективним способом вберегти дитину від захворювання.
Вакцина від епідемічного паротиту поєднується з вакцинами проти кору і краснухи (вакцина КПК). За Національним календарем щеплень вона вводиться дитині двічі:
1-ша доза – у 12 місяців
2-га доза – у 6 років
