4 лютого - минає третя річниця загибелі на війні Миколи Рудника.
Сьогодні 3 річниця від дня загибелі на війні нашого земляка Миколи Рудника. Мужній та відважний чоловік, зі слів його побратимів, він належав до тієї верстви українців, для яких Батьківщина справді була понад усе. Тим більше під час війни, коли побут, матеріальні статки, розваги у світогляді Миколи існували поза межами реальності.
Він боронив Україну в різні часи. Зазнав переслідувань радянських спецслужб після того, як в Умані знімав прапор більшовицького режиму. На початку 90-х Микола Рудник долучився до патріотичних процесів, боротьба яких завершилась проголошенням незалежної Української держави. Був одним із засновників Товариства української мови ім. Т.Шевченка «Просвіта», Народного Руху України. У числі інших патріотів створював Конґрес Українських Націоналістів та ГО «Тризуб імені Степана Бандери». Активно працював у військово-патріотичній референтурі КУН, проводив вишколи та таборування для молоді. У потрібний час став активним учасником Майданів, сотником варти КУНу, був в охороні Голови ОУН та КУН Слави Стецько в час проведення Великих зборів і врешті – «воїном світла».
