ЩО ТАКЕ СОЦІАЛЬНА РОБОТА НАСПРАВДІ?
Соціальна робота це не професія, а покликання! Чому Я це стверджую?
А тому, що коли Я, колишній працівник пенсійного фонду, волонтер у 2018 році прийшла на посаду директора КУ «Територільний центр соціального обслуговування(надання соціальних послуг) Кам’янка-Бузької міської ради» (перейменованого на КЗ «ЦНСП Кам’янка-Бузької міської ради» про себе думала, що попередній досвід роботи з людьми та співчуття до оточуючих, жага допомагати знедоленим людям допоможуть мені швидше адаптуватись і у цій роботі. Але вже в перший місяць роботи зрозуміла, що працювати у цій сфері досить важко, бо до клієнтів соціальної роботи треба підходити звичайно ж із розумінням, співчуттям, гарячим серцем, неймовірним терпінням, але разом із тим, як кажуть, із холодною головою. Я ж не могла спокійно дивитися на знедолені сім’ї, одиноких стареньких, які при знайомстві кожен намагався розказати свою життєву і в більшості вкрай болючу історію. На початках такі відвідини навіть закінчувались сльозами, і кожного хотілось розрадити, допомогти. От тоді вперше я задумалась, яку колосальну і важку роботу виконують наші соціальні робітники. Багато з жителів нашого міста та й взагалі люди, нажаль, не знають і не розуміють цього, у всьому шукають якесь пояснення.
Ось тому і хочеться трішечки познайомити нашу громаду з тими, хто не жаліється, а мовчки виконує свою нелегку роботу і допомагає людям. Ці люди працюють на своїх посадах більш ніж по десять років, а дехто, ось наприклад Зігмунт Ольга Миколаївна 29! років, Кіт Ольга Михайлівна 25років, Воляник Олена Миколаївна 20років. За ці роки вони стали чи не найріднішими для самотніх стареньких, так само як на початку своєї роботи так і зараз болісно переживають кожну втрату, так само радіють коли їх підопічні одужують, діляться з ними своїми радощами і болем. Вони й самі вже не уявляють свого життя без роботи в Центрі надання соціальних послуг. Цих жінок як і інших наших робітниць Хмись Ольгу Василівну, Литвин Галину Богданівну, Гринюх Дарину Константинівну можна зустріти за будь-якої погоди, хоч в пекельну літню спеку, хоч в тріскучий зимовий мороз, хоч в осінню зливу вони поспішають до своїх підопічних. Подекуди дорога ця дуже складна, бо обслуговують наші працівниці громадян в різних куточках Кам’янки –Бузької, а вона немаленька – центр, Забужжя, Тадані, Коцюби, вулиці Федьковича, Ліцейна, Жовтнева, район Газопроводу. За кожним працівником закріплено 10-12, а то й більше підопічних. Всі відстані вони долають на велосипедах, везуть продукти харчування, прання (мокру білизну), яку вони привозять , що б попрати( послуга прання надається безкоштовно), оскільки в 60% наших клієнтів немає централізованого водопостачання і водовідведення. Вони забезпечують стареньких необхідними продуктами та ліками, допомагають з хатньою роботою, допомагають з оплатою комунальних послуг, в разі хвороби викликають сімейного лікаря, приносять воду, допомагають в догляді за особистою гігієною, а Юля Володимирівна Поліщук перукар, яка пропрацювала в сфері соціального обслуговування вже 15 років допомагає їхнім підопічним відчувати себе молодшими надаючи безкоштовні послуги стрижки, як в перукарні центру так і на виїздах додому, оскільки не всі підопічні за станом здоров’я і віком можуть самостійно дістатись перукарні. Для таких людей наші соціальні робітниці ще й такий собі місток між бабусями та дідусями з зовнішнім світом, розповідають новини, адже просте людське спілкування, це те, чого так не вистачає самотнім людям і в більшості це, мабуть, найдієвіші ліки від старечих хворіб.
Трішечки хочу виокремити наших соціальних робітників які надають послугу догляду вдома в старостинських округах, окрім допомоги з хатньою роботою, закупівлі продуктів чи ліків, оплати комунальних послуг, робітники ще й обробляють присадибні ділянки та навіть рубають дрова (хоч і жінки) – це Карплюк Ольга Богданівна, яка обслуговує села Прибужани, Руда, Гайок, Ягідня, Обидів; Зубейко Надія Михайлівна і Котульська Ольга Андріївна – села Желдець, Сокіл; Зубач Євгенія Семенівна, Журавель Леся Василівна – с.Батятичі; Балуш Любов Іванівна – села Дернів і Товмач; Лабай Марія Михайлівна – села Стрептів і Деревляни. Хто розуміється на географії Кам’янка-Бузької ТГ може тільки уявити яку відстань щодня долають працівники на велосипеді, адже села і відстань між ними в нас не маленькі, а іноді доводиться долати ці кілометри пішки. Та дорога між селами дуже не легка, особливо взимку, але вони не нарікають, бо всім серцем прикипіла до своїх дідусів і бабусь, їдуть до них кожного дня, бо знають як їм важко без допомоги та доброго слова.
І це всього лише кілька прикладів... Можливо комусь вони задуються такими буденними і звичайними, проте за цим всім стоїть людська небайдужість до оточуючих, а ще вміння якісно та професійно виконувати свою роботу соціальними робітниками. Так відбувається тоді, коли людина дійсно працює за покликом душі і велінням серця, коли на роботу йдеш незважаючи на погоду чи пору року, інколи навіть не зважаєш на свої домашні проблеми та негаразди, хвороби, адже і в соціальних робітників вони є, бо вони люди, такі як і ми з вами, йдеш бо знаєш що ти потрібен.
А що б наші соціальні робітники ще краще могли виконувати свою роботу їм завше на допомогу приходять завідувач віддділення соціальних послуг за місцем проживання Приставська Марія Михайлівна, яка не тільки контролює якість надання соціальних послуг, а й допомагає вирішувати різні непередбачувані ситуації, надає консультації і завше підтримує наших робітниць.
Курнат Тетяна Вікторівна завідуюча відділення натуральної та грошової допомоги, та її команда Біганський Руслан Степанович соціальний працівник та Філімонова Ганна Іванівна соціальний робітник, надають ряд послуг для покращення побути стареньких – це і підготовка соц пакетів до Великодня, прання білизни, дрібний ремонт техніки чи будинку (квартири) , підбір одягу (б.у.) для підопічних, надання реабілітаційного обладнання в разі необхідності.
Командна робота, це завше запорука якості надання соціальних послуг.
Директор, Любов Філімонова.
