Звідкіля з’явилась ідея проведення театрального фестивалю-ярмарку?
Звідкіля з’явилась ідея проведення театрального фестивалю-ярмарку?
На площі Ринок в Кам‘янці-Струмиловій (історична назва Кам‘янки-Бузької) 29 серпня (11 вересня) 1619 року під час ярмарку Якуб Гаватович поставив перші в історії інтермедії українською мовою.
Це була віршована пятиактна драма Гаватовича по новозавітньому сюжету «Трагедія, або Образ смерті пресвятого Іоанна Хрестителя, посланця Божого», а після 2-го і 3-го актів актори зіграли дві його інтермедії українською мовою «Про кота в мішку» і «Кращий сон». У них були представлені народні типажі простакуватої і хитрої людини, присутньо багато деталей українського побуту. З цих інтермедій починається історія української комедії.
Відтак, цьогоріч - минає чотири століття, 400 років українського театру. Відсвяткувати цю непересічну подію - обов‘язок перед історією української культури!
Хто такий Якуб Гаватович?
Гаватович (у деяких джерелах Яків Гаватович, а польською Iacob Gawatthowic)- український письменник, церковний і культурно-освітній діяч, перекладач, священик, педагог, прозаїк, драматург, що навіки вніс слід Кам’янка-Бузької у історії українського театру.
Біографія :
Народився Якуб Гаватович 17 березня 1598, у місті Львів, у тодішній Річ Посполитій, у вірменській міщанській родині. Освіту здобув у львівських школах та Ягеллонському університеті в Кракові. Потім вчителював у Кам’янці-Струмиловій (нині м Кам’янка-Бузька), був ксьондзом у м.Бережани. Прийняв чернецтво під ім’ям Ґават.
З 1628 проживав у с. Вижняни (нині село Золочівського району Львівської області).
У 1655 році під час облоги Львова козацьким військом брав участь у переговорах з Б. Хмельницьким. З 1669 роки поселився у Львові.
Відіграв велику роль у порятунку міста під час облоги Львова турками в 1672 році. При наближенні турків з міста бігла велика частина жителів, навіть міські консули. Крім бургомістра, поета Ю. Зиморовича, залишився і Гаватович. В місті залишалися одні бідні і хворі.
Якуб Гаватович був у той час адміністратором архідіоцезії (архієпископства) і ревно зайнявся звільненням міста, відслужив церковну службу, а головне – збирав золото і срібло на викуп.
1 жовтня 1672 він добровільно пішов у турецький табір, щоб узгодити з турецьким командуванням величину викупу. Султан-паша домагався 80000 дукатів, і цю суму Ґаватович зібрав з великими труднощами. Від себе видав з костельного добра бочку срібла. Таким чином Львів тоді був врятований.
Помер Якуб Ґаватович 17 червня 1679 у віці 81 рік, також у Львові.
